Закон визнає

Україна не визнає російський закон, що анулює українські ліцензії на надра в Криму – Мінекології

Україна і міжнародне співтовариство ніколи не визнають російський закон про анулювання українських ліцензій на користування надрами в акваторії Чорного і Азовського морів.

Про це 14 серпня повідомляє прес-служба Міністерства екології та природних ресурсів України.

«Росія – це країна-агресор, що захопила українську територію, що намагається відібрати майно приватних компаній, українських державних компаній, майно України як держави і українського народу. Це рішення ще раз продемонструвало, що влада Росії не поважає суверенний статус України і власність її народу, але з цим рішенням Україна не збирається миритися», – сказав голова відомства Остап Семерак.

Міністр також повідомив, що сьогодні в Криму діє 131 дозвіл на користування надрами, які видало український уряд. Він підкреслив, що як Україна, так і міжнародні організації не визнають рішення Росії.

«Україна відстоює свої права в міжнародних судах. Ми вже подали відповідні позови, і сподіваємося на підтримку світової спільноти. Позови подали низка українських компаній, зокрема, НАК «Нафтогаз України», за відшкодуванням завданих збитків внаслідок незаконного захоплення українських природних ресурсів», – повідомив міністр, зазначивши, що Україна в подальшому дотримуватиметься такої стратегії.

Остап Семерак також додав, що за кожен подібний крок Росія повинна нести відповідальність.

У сусідній Росії та анексованому нею Криму почав діяти підписаний російським президентом Володимиром Путіним закон, що визнає недійсними ліцензії на надра Чорного і Азовського морів, видані до анексії півострова.

Після анексії півострова Росія захопила дві третини української території шельфу Чорного моря. У лютому 2018 року народний депутат України Ольга Белькова повідомила, що з 2014 року Росія незаконно видобула понад сім мільярдів кубометрів газу, нафти та природного конденсату.

17 жовтня 2016 року НАК «Нафтогаз України» і шість її дочірніх компаній ініціювали арбітражне провадження проти Росії з вимогою відшкодувати збитки, завдані захопленням активів групи в Криму. «Нафтогаз» ініціював провадження відповідно до угоди між Кабміном України і урядом Росії про сприяння, здійснення та взаємний захист інвестицій.

Підконтрольний Кремлю глава кримського парламенту Володимир Константинов назвав необгрунтованими претензії компанії «Нафтогаз України» до Росії з вимогою компенсувати 2,6 мільярда доларів за решту активів на півострові.

Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

«Компромісна» деокупація

Закон про відновлення суверенітету над окупованими територіями Донбасу, який неофіційно назвали «законом про деокупацію», Верховна Рада ухвалила 18 січня за основу та в цілому після трьох днів дебатів та сотень правок. Росія у законі названа окупантом та агресором, і на неї перекладено всю відповідальність за життєзабезпечення окупованих міст і сіл. Частина експертів і депутатів наголошує, що документ посилює міжнародні позиції України у протистоянні з Росією та розв’язує руки Збройним силам України. Інша частина з них говорить, що документ обмежує права жителів прифронтових районів та розширює повноваження президента більше, ніж це дозволяє Конституція.

Росія визнана окупантом та країною-агресором, на неї перекладено всю юридичну та матеріальну відповідальність за те, що відбувається на окупованих територіях Донбасу. Більше того, українська влада має підготувати «консолідовану претензію» до Росії за збройну агресію та окупацію на міжнародному рівні. Такі положення містить, зокрема, ухвалений сьогодні закон про відновлення суверенітету над окупованими територіями Донеччини та Луганщини.

Політолог Кирило Сазонов наголошує, що з новим законом Україні буде легше відстоювати свої інтереси і в міжнародних організаціях, і в суді, й безпосередньо на фронті.

«Це дуже важливо, бо не лише дає козир до рук нашим дипломатам на переговорах у світі. Це зовсім інше ставлення до Росії у міжнародних організаціях та з боку наших західних партнерів. Друге, не менш важливе, – визнання території окупованою. Тобто тепер Росія несе відповідальність за все, що відбувається на цій території. За водопостачання, газопостачання, за виплати пенсій, за постачання продовольства. За будь-який злочин проти особи відповідає окупант, – пояснює експерт. – До сьогодні – якщо вкрали машину, або забрали квартиру, за руйнування будинків під час бойових дій – за це несла відповідальність Україна відповідно до законодавства про антитерористичну операцію. А тепер це все «висне» на Росії, саме тому був такий скажений опір під час ухвалення закону».

Що ж до збільшення повноважень президента у координації органів влади та військ у зоні бойових дій, Кирило Сазонов не бачить негативу. Навпаки, у випадку прориву російської армії голова держави може одноосібно реагувати на це, не чекаючи погоджень парламенту, а, як свідчить перший рік війни, така швидкість ухвалення рішень може стати вирішальною, доводить політолог.

Позитиви закону про деокупацію

18 січня закон про відновлення суверенітету на окупованих територіях підтримали 280 депутатів, проти виступили тільки представники «Опозиційного блоку» та деякі позафракційні парламентарі.

Ось положення закону, які, на думку його прибічників, посилюють позиції України у конфлікті:

  • Закон офіційно визнає Росію окупантом та агресором, передбачає «консолідовану» судову претензію України до неї;
  • Документ апелює до документів ООН, які зобов’язують окупанта утримувати територію;
  • Закон не виключає військового важеля у розв’язанні конфлікту: АТО перекваліфікована у «заходи для відновлення суверенітету, стримування та відсічі російській агресії». Військові – відповідно до закону – мають право застосовувати зброю «у разі крайньої необхідності», причому на всій території Донецької та Луганської областей;
  • Парламент дозволив президентові без додаткового погодження з ним залучати сили і засоби для відсічі агресорові;
  • У контексті «відсічі агресорові» закон апелює до закріпленого у документах ООН права на самооборону, а також до резолюції Генасамблеї ООН, яка засуджує анексію Криму;
  • Фактичну воєнну операцію, яка триває на Донбасі, перепідпорядкували від СБУ до об’єднаного військового командування, яке формують Генштаб Збройних сил та президент;
  • З метою звільнення територій посадовці тепер зобов’язані дбати про збереження і посилення санкцій проти Росії;
  • Один із важелів деокупації – військова співпраця з іншими державами;
  • У законі уточнили, що він ніяк не може обмежити суверенітет України над Донбасом та Кримом, скільки б не тривала російська окупація.
  • «Бій» до останньої правки

    Закон про деокупацію депутати розглядали три дні, бо подали 673 правки до цього документа.

    Скасувати угоди про дружбу, кордони тощо з Росією, розірвати дипломатичні відносини з нею, припинити торгівлю з ОРДЛО, включити Крим до складу окупованих територій, про які йдеться в цьому законі, чи скасувати кримську вільну економічну зону – на цих та інших правках, які мали б зробити закон суворішим щодо Росії, наполягали представники демократичної опозиції: «Самопоміч», «Батьківщина», частина позафракційних і так звана внутрішня опозиція в «БПП». Однак такі виправлення здебільшого не набрали достатньо голосів.

    Водночас спікер Андрій Парубій запропонував внести у підсумковий текст закону деякі правки від депутата фракції «Батьківщина» Олексія Рябчина, зокрема про те, що окупантом і агресором визнається саме Росія, а не певна абстрактна країна.

    При цьому на анексований Крим закон про деокупацію не поширюється. Але саме анексія півострова, за цим законом, визнається початком агресії Росії та підставою для ухвалення цього закону. Проте експерти вказують, що дата початку агресії чітко не визначена, відтак не зрозуміло, про який період ідеться, про збитки за який час потерпілі можуть позиватися до суду.

    У підсумку з законопроекту прибрали згадку про мінські угоди: він посилається загалом на «міжнародні угоди, обов’язковість яких визнана Верховною Радою».

    У версії законопроекту, яку Петро Порошенко подавав до Верховної Ради, не було норми про право СБУ та правоохоронців прослуховувати телефони громадян та зчитувати приватну переписку у соцмережах, і не лише на Донбасі. Ця норма з’явилася після опрацювання проекту в комітетах, але під час голосування депутати її відхилили, повідомив представник фракції «БПП» Мустафа Найєм.

    Зрештою, закон ухвалили 280 голосами за мінімально потрібних 226.

    Закон по Донбасу: Україна визнає дві довідки окупантів

    Закон про реінтеграцію Донбасу визначає, що Україна визнаватиме лише два документи, які видаються на окупованій території: свідоцтва про народження і смерть.

    Про це йдеться в тексті закону, прийнятого 18 січня.

    За словами автора цієї правки, депутата від БПП Мустафи Найєма, важливість цього пункту полягає в тому, що людям, які хочуть отримати документи українського зразка, не доведеться підтверджувати народження і смерть у суді.

    «Зараз молодим батькам і родичам померлих на окупованих територіях, які хочуть отримати документи українського зразка, доводиться підтверджувати народження і смерть в судовому порядку. Сама по собі процедура абсурдна – можливості реально перевірити ці факти в українських судів немає», — написав Найєм.

    Він додав, що очевидно, що новонародженого і тіло померлого в суд ніхто не везе, а можливості провести аналізи, експертизу і опитати свідків на території ОРДЛО в України немає.

    «З іншого боку міжнародна практика полягає в тому, що визнання медичних довідок, які підтверджують факт народження або смерті, в жодному конфлікті не вважалися визнанням або легалізацією окупаційного режиму», — пояснив Найєм.

    Він також підкреслив, що практика Європейського суду з прав людини вказує, що незаконність і недійсність правових актів окупаційних режимів не поширюється на документи про народження та смерть людини.

    «За цією нормою стоять долі десятків тисяч новонароджених і померлих, їх родичів та близьких. Так, серед них можуть бути, м’яко кажучи, не зовсім свідомі громадяни. Але переважна більшість – це наші громадяни, «наші» в усіх сенсах – ті, для кого важливо отримати документи українського зразка», — підсумував Найєм.

    Як відомо, 18 січня Верховна Рада ухвалила у другому читанні і в цілому законопроект про реінтеграцію Донбасу.

    Закон визнає

    Комунальне підприємство “Київреклама” не визнає “Правил розміщення рекламних засобів у місті Києві в частині” (нормативно-правовий акт Київської міської ради), що стосуються вимог щодо оформлення реклами державною мовою.

    Про це стало відомо із відповіді на звернення ініціативи “Дріжджі” щодо російськомовної реклами біля метро.

    Я надіслав звернення до урядової “гарячої лінії” щодо демонтажу вивісок і реклами російською мовою біля однієї із станцій метро, адже вона суперечить рішенню, яке в квітні прийняла Київрада“, – розповів активіст ініціативи “Дріжджі” Максим Кобєлєв.

    Як відомо, 20 квітня 2017 року Київська міська рада ухвалила рішення № 223/2445, яким затвердила нові Правила розміщення рекламних засобів у місті Києві.

    Згідно із пунктом 1.7 цих правил,

    Текст реклами наводиться державною мовою. У випадку використання у рекламному сюжеті написів іноземною мовою вони мають супроводжуватись перекладом чи транслітерацією державною мовою рівновеликим шрифтом.

    Проте, у відповідь на звернення, “Київреклама” послалась на закон “Про засади державної мовної політики” (закон Ківалова-Колесніченка), який дозволяє у рекламі та оголошеннях використовувати будь-яку мову на вибір рекламодавця.

    “Одним з принципів при здійсненні державної мовної політики в Україні є недопущення привілеїв чи обмежень за мовними ознаками”, – відписали чиновники.

    “Київреклама” – комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), яке підпорядковується Департаменту містобудування та архітектури Київської міської державної адміністрації.

    В Україні термін «інвалід» офіційно вивели з ужитку

    Це зовнішні посилання і відкриються в новому вікні

    Це зовнішні посилання і відкриються в новому вікні

    Петро Порошенко підписав закон щодо виключення із українського законодавства та вжитку терміну «інвалід». Про це йдеться на офіційному сайті президента.

    Згідно з документом відтепер замість слова «інвалід» у всіх законодавчих актах буде «людина з інвалідністю».

    Окрім того, терміни «дитина-інвалід» та «інвалід війни» відповідно замінено на «дитина з інвалідністю» та «особа з інвалідністю внаслідок війни».

    «Закон приводить норми діючого законодавства у відповідність до положень Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю. Крім того, запроваджуючи у вжиток термін «особа з інвалідністю», перш за все, акцент робиться на людині, а не на її інвалідності», — йдеться у повідомленні.

    Закон визнає дійсними посвідчення із застарілими термінами, які були видані раніше.

    «Посвідчення, видані до набрання чинності цим законом, у яких застосовуються слова «інвалід», «дитина-інвалід», «інвалід з дитинства», «інвалід війни», а також пенсійні посвідчення, в яких зазначаються ці слова, є дійсними протягом строку, на який їх було видано.» — йдеться у тексті.

    Загалом зміни вносяться до 37 інших законів України.

    Як писала BBC Україна, в країні зараз живе понад 2 мільйони людей з інвалідністю.

    Польща чекає від України скасування офіційного статусу УПА – Дуда

    Польща розуміє претензії України щодо закону про Інститут національної пам’яті, однак Україна перша прийняла закон, що визнає діячів УПА борцями за свободу і не скасувала його попри прохання Варшави.

    Про це заявив президент Польщі Анджей Дуда після саміту НАТО, повідомляє «Європейська правда» з посиланням на видання Wpolityce.

    Як зазначається, під час саміту Дуда зустрівся з президентом України Петром Порошенком.

    «У відносинах з президентом Порошенком ми досконало знаємо, які питання є складними. Я сказав йому, щоб він не мав до нас претензій, бо наш парламент ухвалив норми, які були оскаржені мною у Конституційному суді, бо є неточними», — сказав він.

    «Вони досі не змінені попри моє прохання. Я сказав йому, що слід розглядати це в однакових категоріях», — заявив президент Польщі.

    «У нас теж є свої застереження. Там є постаті, які ми не можемо прийняти в жодному разі», — додав він.

    Президент Польщі також пояснив, чому не було спільного вшанування Волинської трагедії.

    «Там не йшлося про жодну польсько-українську війну. Це був геноцид, етнічні чистки проти поляків. Не заперечую акцій у відповідь, але то не були військові, а цивільні», — сказав він.

    Раніше голова канцелярії прем’єра Польщі Міхал Дворчик заявляв, що Польща не веде з Україною переговорів, метою яких була б зміна частини закону про Інститут національної пам’яті, в якій ідеться про злочини українських націоналістів.

    Кнесет ухвалив закон про визнання Ізраїлю національною єврейською державою

    Кнесет, парламент Ізраїлю, ухвалив закон, згідно з яким Ізраїль визнається національною державою єврейського народу.

    За це рішення проголосували 62 депутати, 55 депутатів висловилися проти. Обговорення в Кнесеті тривало кілька годин.

    Закон проголошує, що Єрусалим, єдиний і цілісний, є столицею Ізраїлю. Документ також послаблює статус арабської мови, яка до цього часу була однією з офіційних мов країни.

    Прем’єр-міністр країни Біньямін Нетаньягу назвав ухвалення цього закону «історичним моментом».

    Суперечки навколо приналежності східної частини Єрусалима є одними з насерйозніших в ізраїльсько-палестинському конфлікті.

    За планом ООН розокремлення тодішньої підмандатної Палестини на єврейську і арабську частини 1947 року Єрусалим мав стати окремою одиницею під міжнародним урядуванням. Від часу арабсько-ізраїльської війни 1948 року західну частину міста взяв під контроль Ізраїль, а східну, разом із історичним Старим містом, окупувала Йорданія. Саме ці кордони 1948–67 років і визнає офіційно міжнародна спільнота.

    Унаслідок «шестиденної війни» 1967 року Ізраїль захопив усе місто й оголосив про анексію Східного Єрусалима – його офіційне включення до складу своєї держави, а 1980-го ухвалив закон про Єрусалим як цілісну й неподільну столицю Ізраїлю. Міжнародна спільнота не визнає цих кроків.

    Палестинці заявляють, що Східний Єрусалим, у кордонах 1948–67 років, має стати столицею їхньої майбутньої держави.

    Смотрите так же:

    • Жалоба на министерство обороны ЖАЛОБА В Министерство Обороны РФ В Министерство Обороны РФ 119160, г. Москва, ул. Знаменка, д. 19 ФИО, зарегистрированного по адресу: 140054, Московская область, г. Котельники, Я, ФИО, являюсь пенсионером Министерства Обороны РФ, капитаном 1 ранга […]
    • Опёка и попечительство екатеринбург Органы опеки и попечительства Органы опеки и попечительства Верх-исетского района Г. Екатеринбург, ул. Хомякова, 14а, каб. 37 телефон (343) 368-42-84 Часы приёма органом опеки и попечительства Верх-исетского района: Понедельник - с 14.00 до 17.30 Среда - […]
    • Закон подтверждения соответствия Какие формы обязательного подтверждения соответствия установлены Федеральным законом от 27 декабря 2002 г. № 184-ФЗ «О техническом регулировании» Вопрос из Темы 3. Техническое регулирование. Требования к техническим устройствам, применяемым на опасных […]
    • Юрист 102 Вопрос: Срок действия справки №8 Добрый день. Подскажите, пожалуйста, есть ли ограничение срока действия справки по форме 8? После рождения ребенка прописали его и получили справку по форме 8 и 9. Прошло два года. Устраиваемся в сад, нужно ли брать новую […]
    • Наказания детям до 14 лет Особенности кражи, совершенной несовершеннолетним лицом Кража – довольно распространенный вид преступления (158 статья УК РФ). Как ни прискорбно это отмечать, но нередко в тайном хищении имущества замешаны граждане, не достигшие совершеннолетия. Наказание […]
    • Транспортный налог саратов ставки Калькулятор транспортного налога Саратовской области Калькулятор транспортного налога Саратовской области создан для того, чтобы вы смогли быстро и точно определить сумму обязательного для автовладельцев ежегодного платежа. На территории Российской […]
    • Заявление водоотведения Подключение к централизованным сетям водоотведения Порядок получения технических условий (рассмотрение возможности подключения) Для подключения к системам водоснабжения и водоотведения объектов капитального строительства или реконструируемых объектов в […]
    • Развод начало новой жизни Развод — начало новой жизни Проведите 8 октябрьских дней с удовольствием и пользой на одном из красивейших островов Греции — Митилини! С 14 по 21 октября приглашаем сильных духом мужчин и умеющих любить жизнь женщин в осознанное путешествие-тренинг «Пешком […]